бобиль

бобиль
-я́, ч.
1) заст. Бідний, безземельний селянин; бідар.
2) розм. Безпритульна, одинока людина; вдовець.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "бобиль" в других словарях:

  • бобиль — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • бобилячий — а, е. Прикм. до бобиль. || Належний бобилеві …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»